ВПЛИВ РЕЖИМІВ ВИКОРИСТАННЯ ТА УДОБРЕННЯ СПОНТАННО ВІДНОВЛЮВАНОГО ТРАВОСТОЮ НА ПЕРЕБІГ ҐРУНТОВИХ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
Анотація
Мета. Дослідити стан мікробіоценозу ґрунту спонтанно відновлюваного фітоценозу 21-го року самозаростання за внесення мінеральних добрив у дозі N90P40K70 і двоукісного режиму використання. Методи. Експериментально-польовий, лабораторно-аналітичний, мікробіологічні, статистичні. Результати. Оптимізація мінерального живлення відновлюваного фітоценозу сприяє збільшенню чисельності мікроорганізмів: амоніфікаторів у 2,24 раза, іммобілізаторів мінерального азоту — у 1,39, денітрифікаторів — у 3,19, нітрифікаторів — у 1,71, целюлозоруйнівних — у 1,64, актиноміцетів — у 1,17, мікроміцетів — у 1,20, мобілізаторів органофосфатів — у 1,33 раза. Внаслідок застосування двохукісного режиму використання трав’янистих ценозів чисельність мікроорганізмів більшості досліджених груп не змінюється, за винятком денітрифікаторів, целюлозоруйнівних бактерій, мікроміцетів і мобілізаторів органофосфатів. Застосування мінеральних добрив призводить до уповільнення мінералізаційних процесів у ґрунті: індекс педотрофності зменшується в 2,28 раза, коефіцієнт мінералізації сполук азоту — в 1,60, оліготрофності — в 2,25, активність мінералізації гумусу — в 1,65 раза. Відчуження рослинної біомаси несуттєво впливає на перебіг мікробіологічних процесів у ґрунті: індекс педотрофності зростає на 18,2 %, коефіцієнт оліготрофності — на 3,63 %, коефіцієнт мінералізації сполук азоту зменшується на 6,6 %, активність мінералізації гумусу — на 6,2 %. Висновки. Нестача мінеральних елементів у ґрунті перелогу провокує інтенсифікацію мінералізаційних процесів, а оптимізування мінерального живлення рослин фітоценозу сприяє їх уповільненню. Зниження сумарної біологічної активності й підвищення фітотоксичності ґрунту за двоукісного використання травостоїв свідчить про початок процесів виснаження ґрунту.
Завантаження
Посилання
2. Боговін А. В., Пташнік М. М., Дудник С. В. Відновлення продуктивних, екологічно стійких трав'янистих біогеоценозів на антропотрансфор- мованих едафотопах. Монографія. К. : Вид-ць Сладкевич Б. А., 2017. 356 c.
3. Про схвалення Концепції боротьби з де-градацією земель та опустелюванням [Електрон¬ний ресурс]. Режим доступу: http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/1024-2014-%D1%80.
4. Malynovska I. M., Kaminskyi V. F., Tka-chenko М. A. Influence of heavy metals pollution on the formation of microbial community in gray forest soil. Ukrainian Journal of Ecology. 2020. № 10 (6), P. 97-100. https://doi.org/10.15421/2020_264
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 33.
5. Русакова И. В. Биологические свойства дерново-подзолистой супесчаной почвы при дли¬тельном использовании соломы на удобрение. Почвоведение. 2013. № 12. С. 1485-1493. https:// doi.org/10.7868/S0032180X13120101
6. Методы изучения почвенных микроорга¬низмов и их метаболитов / Под ред. Н. А. Кра¬сильникова. М. : МГУ, 1966. 162 с.
7. Малиновська І. М., Сорока О. П. Стан мік- робіоценозу малорічного перелогу за мінераль- ного удобрення. Збірник наукових праць Інсти¬туту землеробства. К. : Ексмо. 2009. Вип. 4. С. 29-34.
8. Малиновська І. М., Сорока О. П. Вплив агротехнічних заходів на перебіг мікробіологіч¬них процесів у ґрунті малорічного перелогу. Сільськогосподарська мікробіологія: здобутки та перспективи: матеріали Всеукраїнської наукової конференції (м. Чернігів, 27-30 вересня). Черні¬гів, 2011. С. 256-260.
Переглядів анотації: 76 Завантажень PDF: 53

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.