ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ШТАМУ TRICHODERMA VIRIDE З ВИСОКОЮ АНТАГОНІСТИЧНОЮ ТА ЦЕЛЮЛОЗОЛІТИЧНОЮ АКТИВНІСТЮ

  • Павленко А. А. Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
  • Копилов Є. П. Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
  • Цехмістер Г. В. Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
Ключові слова: Trichoderma viride, кукурудза сорту Кремінь 200 СВ, урожайність, хлорофіл a і b

Анотація

Мета. Дослідити ефективність використання нового штаму Trichoderma viride IMB F-100076 з високою антагоністичною та целюлозолітичною активністю, зокрема його вплив на фотосинтетичний апарат та урожайніть рослин кукурудзи. Методи. Вивчення впливу T. viride IMB F-100076 на урожайність кукурудзи проводили за умов трирічного дрібноділянкового польового досліду на дерново-середньопідзолистому ґрунті. Вміст хлорофілів а і b у рослинах дослідних варіантів визначали спектрофотометричним методом. Для обробки одержаних даних використовували методи математичної статистики. Результати. Дані трирічного польового досліду засвідчили, що внесення соломи негативно вплинуло на урожайність кукурудзи, яка складала в середньому 7,72 т/га, що на 12,3 % менше, ніж у варіанті без застосування соломи (контроль). Внесення в ґрунт одночасно із соломою грибаантагоніста T. viride IMB F-100076 дозволило отримати урожайність у середньому 9,5 т/га за три роки досліджень, що на 23 % більше, ніж у варіанті з внесеною соломою. В контрольному варіанті (без внесення соломи та грибної суспензії) урожайність становила в середньому 8,8 т/га, що на 14 % більше, ніж у варіанті із використанням соломи, не обробленої грибом. Показано, що за впливу T. viride IMB F-100076 підвищується вміст хлорофілів у листках кукурудзи. Так, сумарний вміст хлорофілів а і b становив 261,04 мг/100 г листків, що на 39,0 % більше, ніж у варіанті з внесенням соломи без обробки суспензією гриба, і на 15,3 % більше, ніж у контрольному варіанті. Одержані результати свідчать, що обробка соломи грибом T. viride IMB F-100076 позитивно вплинула на формування фотосинтетичного апарату рослин кукурудзи. Висновки. Одночасне застосування пшеничної соломи і мікроміцета T. viride IMB F-100076, який характеризується високою антагоністичною та целюлозолітичною активністю, забезпечує суттєве збільшення урожайності кукурудзи проти варіанту із внесенням соломи без обробки грибом. Водночас у листках збільшується вміст хлорофілів а і b.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

1. Лозовіцький П. С. Основи землеробства та рослинництва. Навчальний посібник. К., 2010. Т. 2. 143 с.
2. Олифер В. А. Биологическая продуктив-ность и круговорот химических элементов в рас¬тительных сообществах. Наука. 1971. С. 278-281.
3. Жежер А. Я., Ефимова Г. И. Система удо¬брений в полевых севооборотах: Методичес¬кие рекомендации. Новосибирск : ВАСХНИЛ, Сиб. отд-ние. СибНИИЗХ, 1990. 12 с.
4. Guo R., Liu X., Gao K., Gao B., Shi B., Zhen Z. Progress in biocontrol research with Trichoderma. Chinese J Biological Control. 2002. 18. 180-184.
5. Цехмістер Г. В., Кислинська А. С., Павле¬нко А. А. Антагоністична активність ґрунтових мікроорганізмів як ефективний засіб захисту ро¬слин від акремоніозу. Сільськогосподарська мік¬робіологія. 2019. Вип. 30. С. 46-53.
6. Александрова А. В., Великанов Л. Л., Си¬дорова И. И., Сизова Т. П. Влияние гриба Tricho- derma harzianum на почвенные микромицеты. Проблемы экол. и физиол. микроорганизмов: К 110-летию со дня рожд. проф. Е. Е. Успенского. Науч. конф. 2000. 30 c.
7. Билай В. И. Микроскопические грибы- продуценты антибиотиков. Киев : Академия наук СССР, 1961.
8. Chet I., Inbar J. Biological control of fungal pathogens. Appl. Biochem. and Biotechnol. 1994. Vol. 48. № 1. P. 37-43.
9. Sivan A., Elad Y. Biological control effects of a new of Trichoderma harzianum on Pythium aphanidermatum. Phytopathology. 1984. Vol. 74. № 4. P. 498-501.
10. Limon M. C., Chacon M. R., Mejias R., Delgado-Jarana J., Rincon A. M., Codon A. C., Benitez T. Increased antifungal and chitinase specific activities of Trichoderma harzianum CECT 2413 by addition of cellulose bolding domain. Appli¬ed Microbiology and Biotechnology. 2004. Vol. 64, 675-685. https://doi.org/10.1007/s00253-003-1538-6
11. Копилов Є. П., Павленко А. А., Цехміс¬тер Г. В., Кислинська А. С. Антагоністична акти¬вність нового штаму Trichoderma viride та його вплив на угрупування мікроміцетів кореневої зо¬ни рослин кукурудзи. Сільськогосподарська мік-робіологія. 2020. Т. 31. С. 16-25. https://doi.org/ 10.35868/1997-3004.31.16-25
12. Markovich, N. A., Kononava, G. L. Lytic enzymes of Trichoderma and their role in plant de¬fence from fungal diseases: a review. Applied Bio- chemestry and Microbiology. 2003. Vol. 39(4). P. 341-351.
13. Bai Z. H., Zhang H. X., Qi H. Y., Peng X. W., Li B. J. Pectinase production by Aspergillus niger using wastewater in solid state fermentation for elic¬iting plant disease resistance. Bioresource Techno¬logy. 2004. Vol. 95. P. 49-52. https://doi.org/ 10.1016/j.biortech.2003.06.006
14. Kolombet L. V., Jigletsova S. K., Derby- shev V. V., Ezhov D. V., Kosareva N. I., By¬strova E. V. Studies of mycofungicid, a preparation based on Trichoderma viride, for plant infection control. Applied Biochemistry and Microbiology. 2001. Vol. 37(1). P. 98-102.
15. Califano V., Constantini A. Immobilization of cellulolytic enzymes in mesostructured silica ma¬terials. Catalysts. 2020. Vol. 10(6). P. 706.
16. Toscano L., Stoytcheva M., Montero G., Cervantes L., Gerardo M., Felix R. M. Characteriza¬tion of cellulolytic multi-enzymatic complexes from filamentous fungi by solid-state fermentation using wheat straw as carbon source. International Jour¬nal of Advanced Research and Publications. 2017.Vol. 1(5). P. 40-47.
17. Dashtban M., Schraft H., Qin W. Fungal bi¬oconversion of lignocellulosic residues; Opportuni¬ties & perspectives. International Journal of Biolog¬ical Science. 2009. Vol. 5(6). P. 578-595. https:// doi.org/10.7150/ijbs.5.578
18. Sivan A., Chet, I. Degradation of fungal cell walls by lytic enzymes of Trichoderma harzianum. Microbiology. 1989. Vol. 135(3). P. 675-682.
19. Пат. 2165974 Российская Федерация, С12 N1/14, С12 N9/42, С12 N9/42, C12 R1:885. Культуральная среда для получения фермента целлюлазы при его промышленном производстве методом глубинного культивирования гриба Tri- choderma viride 44-11-62/3 и способ получения фермента целлюлазы вэтой среде / Васильев А. Е., Огорельцев Б. Д., Сафонов В. С., Агафонов Е. Л., Деветьярова Л. С., заявитель и патентооблада¬тель ОАО «Восток». № 99109818/13, заявл. 14.05.1999; опубл. 27.04.2001.
20. Пат. 2380906 Российская Федерация, МПК А01 N63/04, C12N1/14. Самоконсервиру-ющийся биопрепарат для защиты растений от бо¬лезней и способ его получения / Коломбет Л. В., Жиглецова С. К., Быстрова Е. В., Крюков В. Н., Дородных Ю. Л., заявитель и патентообладатель Коломбет Л. В., Жиглецова С. К., Быстрова Е. В., Крюков В. Н., Дородных Ю. Л. № 2008114859/13, заявл. 18.04.2008; опубл. 10.02.2010.
21. Штам гриба Trichoderma viride з високою целюлозолітичною активністю: пат. UA 121555 U.МПК С12 N1/14 (2006.01) C12 N9/42 (2006.01), Є. П. Копилов, С. П. Надкерничний; власник: Ін¬ститут сільськогосподарської мікробіології та аг- ропромисловго виробництва Національної Ака¬демії Аграрних Наук України. № a 2017 05934; заявл 14.06.2017; опубл. 11.12.2017, Бюл. № 23.
22. Гродзинский А. М., Гродзинский Д. М. Краткий справочник по физиологии растений. К. : Наук. думка, 1973. 434 c.
23. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результа¬тов исследований). М. : Агропромиздат, 1985. 351 с.
24. Коросов А. В., Горбач В. В. Компьютер¬ная обработка биологических данных. Петроза¬водск : ПетрГУ, 2016. 96 с.
25. Паламарчук В. Д. Створення та вирощу¬вання гібридів кукурудзи для інтенсивних техно¬логій. Збірник наукових праць Уманського націо¬нального університету садівництва. Агрономія. 2012. № 80. С. 68-74.
26. Лісовий М. П.,. Лисенко С. В., Крючко-ва Л. О., Таранюк Р. Я. Церкоспорельоз пшениці. Захист рослин.1997. № 10. C. 10-11.
27. Ашмарина Л. Ф. Особенности жизненно¬го цикла возбудителя корневой гнили Bipolaris sorokiniana (Sacc.) Shoemaker. Современная ми¬кология в России. 2015. № 5(4). С. 11-13.
28. Цилюрик О. І. Вплив основного обробіт¬ку ґрунту на ступінь пошкодження шкідниками та ураженість хворобами зернових культур. Зер¬нові культури. 2019. Т. 3(1). С. 93-101.
29. Шахова Н. М., Шаповалов А. І. (2014). Хвороби озимого зернового поля. Наукові праці. 2014. Т. 232(220). С. 58-61.
30. Цавкелова Е. А., Климова С. Ю., Черды- нцева Т. А., Нетрусов А. И. Гормоны и гормоно¬подобные соединения микроорганизмов (обзор). Прикладная биохимия и микробиология. 2006. Т. 42 (3). 161-168 c.

Переглядів анотації: 100
Завантажень PDF: 69
Опубліковано
2021-06-18
Як цитувати
А. А. , П., Є. П. , К., & Г. В. , Ц. (2021). ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ШТАМУ TRICHODERMA VIRIDE З ВИСОКОЮ АНТАГОНІСТИЧНОЮ ТА ЦЕЛЮЛОЗОЛІТИЧНОЮ АКТИВНІСТЮ. Сільськогосподарська мікробіологія, 33, 88-95. https://doi.org/10.35868/1997-3004.33.88-95