ГРИБНИЙ ПАТОГЕННИЙ КОМПЛЕКС КОРЕНЕВОЇ ЗОНИ РОСЛИН СОЇ КУЛЬТУРНОЇ
Анотація
Мета. Охарактеризувати грибний патогенний комплекс кореневої зони рослин сої культурної, що вирощувалися на дерново-середньопідзолистому ґрунті, виділити найбільш шкідливі збудники кореневих хвороб. Методи. Виділення ізолятів фітопатогенних мікроміцетів проводили з уражених рослин сої. Для цього сегменти рослинного матеріалу (коренів, насіння, листової пластинки — 3–5 мм) ретельно промивали 15 хв. під проточною водою, поверхнево стерилізували 96 %-им етиловим спиртом протягом 1 хв., двічі промивали стерильною водою й розкладали в чашки Петрі на 4 %-ий сусло-агар з 250 ppm стрептоміцину та поміщали в термостат (26 °С). На 4-ту добу проводили виділення ізолятів на сусло-агар та вирощували їх протягом 14 діб за температури 26 °С. Підтвердження патогенності виділених ізолятів проводили у стерильному вегетаційному досліді на рослинах сої культурної сорту Страйв. Для цього склянки ємністю 1 дм3 наповнювали субстратом, який містив 50 г спученого вермикуліту та 200 г води, і стерилізували протягом 1 год. за 1,5 атм. Попередньо відбирали зовні здорове насіння сої, ретельно його промивали під проточною водою та пророщували у вологій камері протягом 2 діб, щоб проростки мали довжину корінця 1–2 см, і обережно промивали в стерильній водопровідній воді. В кожну склянку вміщували по 10 паростків сої та вносили по 3 мл водної спорово-міцеліальної суміші виділених ізолятів (дослід) або 3 мл стерильної води (контроль). На 14-ту добу рослини вилучали, ретельно й обережно промивали, рахували кількість уражених рослин (поширеність, %) та вимірювали суху масу коренів і пагонів. Результати. Усього з коренів, насіння, листової пластинки уражених рослин сої у чисту культуру ізольовано 16 штамів грибів — збудників кореневих хвороб. Виділені збудники належали до родів Fusarium Link:Fr, Alternaria (Fr.) Keissler, Verticillium Nees. Фітопатогенна дія грибів роду Verticillium, виділених із відмитих коренів рослин сої, була незначною. Рід Fusarium було представлено видами F. oxysporum, F. solani, F. moniliforme var. lactis, F. gibbosum, серед яких найбільшу фітопатогенну дію чинив F. gibbosum. Виділений штам F. gibbosum С4 уражує спочатку сходи. Корені уражених рослин розвиваються слабо, рослини легко вириваються й відстають у рості та розвитку. Серед виділених штамів альтернарії найбільш шкодочинним виявився штам A. consortialis С8, який характеризувався швидким ростом. A. consortialis С8 уражує спочатку сходи, потім з’являється на інших частинах рослин: коренях, стеблах, листках. На листках сої першою ознакою альтернаріозу є темно-бурі плями різного розміру та форми, листки в’януть та засихають. Уражені рослини відстають у рості. Ураження рослин сої фітопатогенними грибами призводить до зменшення вмісту сухої речовини як у коренях, так і в надземній масі рослин. У випадку зараження F. gibbosum С4 вміст сухої речовини у коренях зменшився на 27 %, в надземній масі рослин — на 19 %. Зараження A. consortiale С8 призвело до зменшення сухої маси відповідно на 29 % і 27 %. Висновки. Грибний патогенний комплекс у посівах сої складався з представників родів Fusarium, Alternaria, Verticillium. Рід Fusarium представлений видами F. oxysporum, F. solani, F. moniliforme var. lactis та F. gibbosum. Найбільшу фітопатогенну дію на рослини сої чинили виділені штами F. gibbosum С4 і A. consortialis С8.
Завантаження
Посилання
2. Pontes, J. G. D. M., Fernandes, L. S., dos Santos, R. V., Tasic, L., & Fill, T. P. (2020). Virulence factors in the phytopathogen-host interactions: an overview. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 68(29), 7555–7570. https://doi.org/10.1021/ acs.jafc.0c02389
3. Idnurm, A., & Howlett, B. J. (2001). Pathogenicity genes of phytopathogenic fungi. Molecular Plant Pathology, 2(4), 241–255. https://doi.org/ 10.1046/j.1464-6722.2001.00070.x
4. Singh, G., & Shivakumar, B. G. (2010). The role of soybean in agriculture. The soybean: Botany, production and uses. CAB International, Oxfordshire, UK, 24–47.
5. Patyka, V. P., Kots, S. Ya., Volkohon, V. V., Sherstoboieva, O. V., Melnychuk, T. M., Kalinichenko, A. V., & Hrynyk, I. V. (2003). Biolohichnyi azot: monohrafiia [Biological nitrogen: monograph]. Kyiv: Svit [in Ukrainian].
6. Kots’, S. Ya., Morgun, V. V., Patyka, V. P., Datsenko, V. K., Krugova, E. D., Kirichenko, E. V., Mel’nikova, N. N., & Mikhalkiv, L. M. (2010). Biologicheskaya fiksatsiya azota: bobovo-rizobial’nyy simbioz [Biological nitrogen fixation: legume-rhizobial symbiosis]. Kiev: Logos [in Russian].
7. Bublyk, L. I., Vasechko, H. I., Vysyliev, V. P., Voitiuk, D. H., & Horbach, V. Ya. (1999). Dovidnyk iz zakhystu roslyn [Handbook of Plant Protection]. Kyiv: Urozhai [in Ukrainian].
8. Hartman, G. L., Rupe, J. C., Sikora, E. J., Domier, L. L., Davis, J. A., & Steffey, K. L. (Eds.). (2015). Compendium of soybean diseases and pests. St. Paul, MN: American Phytopathological Society.
9. Kosylovych, H. O., Kokhanets, O. M. (2010). Intehrovanyi zakhyst roslyn [Integrated plant protection]. Lviv: LNAU [in Ukrainian].
10. Mariutin, F. M., Bilyk, M. O., & Pantelieiev, V. K. (2008). Fitopatolohiia [Phytopathology]. Kharkiv: Espada [in Ukrainian].
11. Peresypkin, V. F. (2000). Silskohospodarska fitopatolohiia [Agricultural phytopathology]. Kyiv: Ahrarna osvita [in Ukrainian].
12. Samoylov, Yu. K. (2005). Biologicheskaya zashchita rasteniy kak faktor uluchsheniya fitosanitarnogo sostoyaniya sostoyaniya rastenievodstva [Biological protection of plants as a factor in improving the phytosanitary state of crop production]. Odessa: ITI “Biotekhnika” [in Russian].
13. Shvartau, V. V., Zozulia, O. L., Mykhalska, L. M., & Sanin, O. Yu. (2016). Fuzariozy kulturnykh roslyn. [Fusarioses of cultivated plants]. Kyiv: Lohos [in Ukrainian].
14. Grau, C. R., Dorrance, A. E., Bond, J., & Russin, J. S. (2004). Fungal diseases. Soybeans: Improvement, production, and uses, 16, 679–763.
15. Bilay, V. I. (Ed.). (1982). Metody eksperimental’noy mikologii [Methods of experimental mycology]. Kiev: Naukova dumka [in Russian].
16. Bilay, V. I. (1977). Fuzarii [Fusarium]. Kiev: Naukova dumka [in Russian].
17. Pidoplichko, N. M. (1972). Penitsilly [Penicillium]. Kiev: Naukova dumka [in Russian].
18. Pidoplichko, N. M. (1977). Griby — parazity kul’turnykh rasteniy [Parasitic fungi of cultivated plants]. Kiev: Naukova dumka [in Russian].
19. Kirilenko, T. S. (1978). Opredelitel’ pochvennykh sumchatykh gribov [Determinant of soil marsupial fungi]. Kiev: Naukova dumka [in Russian].
20. Redman, R. S.; Dunigan, D. & Rodriguez, R. J. (2001) Fungal symbiosis from mutualism to parasitism: who controls the outcome, host or invader? Papers in Plant Pathology, 104. http://digital commons.unl.edu/plantpathpapers/104.
21. Adamenko, O. P. (2015). Vydovyi sklad zbudnykiv fuzariozu soi ta yikh patohennist [Species composition of pathogens of soy fusarium and their pathogenicity]. Visnyk Tsentru naukovoho zabezpechennia APV Kharkivskoi oblasti — Bulletin of the Center for Scientific Support of the APV of Kharkiv region, 18, 5–12 [in Ukrainian].
22. Arias, M. M. D., Leandro, L. F., & Munkvold, G. P. (2013). Aggressiveness of Fusarium species and impact of root infection on growth and yield of soybeans. Phytopathology, 103(8), 822–832. https://doi.org/10.1094/PHYTO-08-12-0207-R
23. Grebenikova, N., Korshunov, A., Savchenko, I., & Marques, M. (2018). Root rot grain crops on Cereals caused by the phytopathogenic fungi. In MATEC Web of Conferences, 245, 11006 https:// doi.org/10.1051/matecconf/201824511006
24. Tralamazza, S. M., Piacentini, K. C., Iwase, C. H. T., & de Oliveira Rocha, L. (2018). Toxigenic Alternaria species: impact in cereals worldwide. Current opinion in food science, 23, 57–63. https://doi.org/10.1016/J.COFS.2018.05.002
25. Puvača, N., Bursić, V., Vuković, G., Budakov, D., Petrović, A., Merkuri, J., ... & Cara, M. (2020). Ascomycete fungi (Alternaria spp.) characterization as major feed grains pathogens. J. Agron. Technol. Eng. Manag, 3, 499–505.
26. Chen, A., Mao, X., Sun, Q., Wei, Z., Li, J., You, Y., ... & Li, Y. (2021). Alternaria mycotoxins: An overview of toxicity, metabolism, and analysis in food. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 69(28), 7817–7830. https://doi.org/10.1021/acs.jafc .1c03007
27. Lawrence, D. P., Rotondo, F., & Gannibal, P. B. (2016). Biodiversity and taxonomy of the pleomorphic genus Alternaria. Mycological progress, 15(1), 1–22. https://doi.org/10.1007/s11557- 015-1144-x
Переглядів анотації: 17 Завантажень PDF: 17
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
