ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДОВГОТРИВАЛОГО ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ У КОРОТКОРОТАЦІЙНІЙ СІВОЗМІНІ
Анотація
Мета. Оцінити вплив різних систем удобрення в поєднанні з мікробними препаратами на зміну поживного режиму дерново-підзолистого грунту та урожайність культур короткоротаційної сівозміни в зоні Полісся. Методи. Польові — стаціонарний дослід, лабораторні, математико-статистичні. Результати. На основі досліджень, проведених у тривалому стаціонарному досліді на дерново-підзолистому ґрунті, здійснено аналіз та визначено залежність вмісту доступних сполук азоту, фосфору, калію від систем удобрення та мікробних препаратів. Встановлено, що найвищі запаси поживних речовин у ґрунті були за органо-мінеральної системи удобрення «гній + сидерат + NPK» у поєднанні з мікробними препаратами: вміст мінеральних сполук азоту — 82,32 кг/га, доступного фосфору — 223 мг/кг ґрунту, та обмінного калію — 122 мг/кг, що відповідно, в 1,8, 1,4 та 1,6 рази більше за показники мінеральної системи удобрення. При цьому, за рахунок інокуляції насіння запаси азоту в грунті можуть підвищуватися до 26%. Застосування системи удобрення «гній + сидерат + NPK» забезпечує оптимальний рівень кореневого живлення культур короткоротаційної сівозміни і, як наслідок, найвищу продуктивність культур, яка склала: жита озимого — 5,2 к. од, картоплі — 7,7 к. од, вівса — 3,3, люпину — 3,8 к. од. на фоні без інокуляції та 5,7; 8,3; 3,9 і 4,4 к. од. відповідно за використання мікробних препаратів. Приріст від інокуляції за цією системою удобрення склав на житі озимому — 0,5 кормових одиниць (к. од.), картоплі — 0,5 к. од., вівса — 0,6 к. од. та люпині — 0,6 к. од. Висновки. Поживний режим дерново-підзолистого ґрунту залежить від застосуванням різних систем удобрення в поєднанні з мікробними препаратами. Найбільш ефективною за вирощування сільськогосподарських культур на дерново-підзолистому ґрунті у короткоротаційній сівозміні є органо-мінеральна система удобрення «гній + сидерат + NPK» за використання мікробних препаратів. Ця комбінована система удобрення сприяє найбільшому накопиченню запасів поживних речовин: мінеральних сполук азоту — 82,3 кг/га, доступного фосфору — 220 мг/кг ґрунту та обмінного калію — 122 мг/кг.
Завантаження
Посилання
2. Tarariko, Yu. A. (2007). Formirovaniye ustoychivykh agroekosistem [The formation of sustainable agroecosystems]. K.: DIA [in Russian].
3. Volkohon, V. V. (Ed.). (2015). Mikrobni preparaty v suchasnykh ahrarnyh tehnologijah [Microbial preparations in modern agrarian technologies]. Kyiv [in Ukrainian].
4. Volkohon, V. V. (2007). Mikrobiolohichni aspekty optymizatsii azotnoho udobrennia silskohospodarskykh kultur: monohrafiia [Microbiological aspects of optimization of nitrogen fertilizers of crops: monograph]. K.: Ahrarna nauka [in Ukrainian].
5. Mineyev, V. G., Debretseni, B., Mazur, T. (1993). Biologicheskoye zemledeliye i mineral'n·yye udobreniya [Biological farming and mineral fertilizers.]. M.: Kolos [in Russian].
6. Tikhonovich, I. A., & Kruglov, Yu. V. (2006). Mikrobiologicheskiye aspekty plodorodiya pochvy i problemy ustoychivogo zemledeliya [Microbiological aspects of soil fertility and sustainable agriculture]. Plodorodiye — Fertility, 5 (32), 9–12 [in Russian].
Переглядів анотації: 130 Завантажень PDF: 109

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.