АНТАГОНІСТИЧНА АКТИВНІСТЬ НОВОГО ШТАМУ TRICHODERMA VIRIDE ТА ЙОГО ВПЛИВ НА УГРУПОВАННЯ МІКРОМІЦЕТІВ КОРЕНЕВОЇ ЗОНИ РОСЛИН КУКУРУДЗИ

  • Є. П. Копилов Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
  • А. А. Павленко Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
  • Г. В. Цехмістер Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
  • А. С. Кислинська Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН

Анотація

Мета. Дослідити антагоністичну активність нового штаму T. viride F-100076 та його
вплив на формування угруповання мікроміцетів кореневої зони рослин кукурудзи за умов
польового досліду. Методи. Антагоністичну активність Trichoderma viride F-100076 досліджували методом змішаних (зустрічних) культур на сусло-агарі з використанням фітопатогенних грибів, які було виділено та ідентифіковано в лабораторії рослинно-мікробних взаємодій. Відзначали зовнішній вигляд і тип відносин, використовуючи шкалу в модифікації
Симоняна і Маміконяна. Визначення чисельності мікроміцетів здійснювали за методом ґрунтових розведень. Виділення, облік і культивування грибів здійснювали за загальноприйнятими методиками. Ідентифікацію мікроміцетів проводили за відповідними для конкретної
систематичної групи мікроміцетів визначниками. Результати. Встановлено, що T. viride
IMB F-100076 характеризується високою антагоністичною активністю щодо широкого
спектру фітопатогенних грибів, виявляючи гіперпаразитизм вже на восьму добу. Найвищу
антагоністичну активність штам виявив щодо: Alternaria radicina, Acremonium strictum,
Acremonium сucurbitacearum, Fusarium oxysporum var. orthoceras, Fusarium moniliforme var. lactis, Torula expansa (5 балів за відповідною шкалою Симоняна та Маміконяна). Дані мікологічного аналізу дерново-підзолистого ґрунту ризосфери кукурудзи засвідчили, що мікоценоз
дерново-підзолистого ґрунту ризосфери кукурудзи формували мікроміцети, які належали до
родів Acremonium Link, Cladosporium Corda, Fusarium Link:Fr, Gliocladium Corda, Mucor
Mich, Penicillium Link:Fr, Rhizopus Ehrenb, Trichoderma Hers, серед яких найбільш представленими були мікроміцети роду Penicillium (59 %). Загальна кількість грибів у контрольному
варіанті складала 291,00 ± 79,67 тис. КУО/г грунту. Внесення соломи позначилося як на загальній кількості мікроміцетів, так і на родовому складі грибів. Загальна кількість грибів у
варіанті з соломою збільшилася в 2,6 раза і склала 744,00 ± 114,67 тис. КУО/г грунту. Збільшилася також і чисельність представників всіх досліджених родів мікроміцетів. Крім
того, внесення соломи спровокувало розвиток грибів родів Bipolaris та Fusarium, що можна
вважати негативним наслідком, адже відомо, що серед представників зазначених видів часто трапляються збудники кореневих хвороб. Внесення в ґрунт одночасно із соломою грибаантагоніста T. viride IMB F-100076 не впливало істотно на загальну кількість мікроміцетів.
Водночас мало місце витіснення з ризосфери кукурудзи грибів роду Bipolaris і Fusarium, а чисельність фузаріїв зменшилася з 96,00 ± 5,44 до 23,00 ± 2,32 тис. КУО/г грунту або майже у
4 рази і досягла рівня контрольного варіанту. Гриби роду Bipolaris у варіанті з внесенням
триходерми не виявлялися. Висновки. Гриб-антагоніст T. viride F-100076, внесений у ґрунт
одночасно із соломою, приживається в ґрунті та виявляє антагоністичну активність щодо
мікроміцетів родів Bipolaris і Fusarium, серед яких часто трапляються збудники кореневих
гнилей багатьох сільськогосподарських культур. Отже, новий штам T. viride F-100076 дозволяє підвищити антагоністичний потенціал ризосферного ґрунту кукурудзи та захистити
рослини від збудників захворювань.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Błaszczyk L., Siwulski M., Sobieralski K., Lisiecka J., Jędryczka М. Trichoderma sp. — application and prospects for use in organic farming and industry. J. Plant Prot. Res. 2014. № 54 (4). Р. 309– 317. https://doi.org/10.2478/jppr-2014-0047

Невмержицкая О. М., Нурмухаммедов А. К. Эффективность биопрепаратов против возбудителей бурой гнили корнеплодов. Сахарная свекла. 2012. № 6. С. 38–40.

Стадниченко М. А. Перспективы биологического контроля возбудителя ботритиоза на пасльоновых культурах. Вестник БГУ. Сер. 2011. № 2. С. 49–55.

Fotoohiyan Z., Rezaee S., Bonjar G., Mohammadi А. Н, Moradi М. Biocontrol potential of Trichoderma harzianum in controlling wilt disease of pistachio caused by Verticillium dahlia. J. Plant Prot. Res. 2017. № 57. P. 185–193. https://doi.org/ 10.1515/jppr-2017-0025

Алимова Ф. К. Современная система Trichoderma / Hypocrea. Ученые записки Казанского университета. Сер. биол. Естественные науки. 2005. № 147 (2), С. 28–56.

Богданов А. И., Титова Ю. А. Антагонистическая активность штаммов Trichoderma asperellum — продуцентов мультиконверсионных биопрепаратов. Вестник защиты растений. 2014. № 1. С. 48–52.

Голованова Т. И., Долинская Е. В., Костицына Ю. Н. Влияние грибов рода Trichoderma на ростовые процесы пшеницы. Иследовано в России. 2008. № 13. С. 173–182.

Howell C. R. Mechanisms employed by Trichoderma species in the biological control of plant diseases: the history and evolution of current concepts. Plant Dis. 2003. № 87. P. 4–10. https://doi.org/10.1094/PDIS.2003.87.1.4

Yedidia I., Benhamou, N., Chet I. Induction of defense responses in cucumber plants (Cucumis sativus L.) by the biological agent Trichoderma harzianum. Appl. Environ. Microbiol. 1999. № 65(3). P. 1061–1070. https://doi.org/10.1128/AEM.65.3. 1061-1070.1999

Vinale F., Sivasithamparam K., Ghisalberti E. L., Marra R., Woo S.L., Lorito M. Trichodermaplant-pathogen interactions. Soil Biol Biochem. 2008. № 40. P. 1–10. https://doi.org/10.1016/ j.soilbio.2007.07.002

Viterbo A., Wiest A., Brotman Y., Chet I., Kenerley C. The 18mer peptaibols from Trichoderma virens elicit plant defence responses. Mol Plant Pathol. 2007. № 8. P. 737–746. https://doi.org/ 10.1111/j.1364-3703.2007.00430.x

Експериментальна ґрунтова мікробіологія : монографія / Волкогон В. В., Надкернична О. В., Токмакова Л. М. та ін.; за наук. ред. В. В. Волкогона. К. : Аграрна наука, 2010. 464 c.

Симонян С. А., Мамиконян Т. С. Взаимодейтвие компонентов карпофильных микоси нузий в эксперименте. Микология и фитопатология. 1982. № 16(3). С. 219‒255.

Методы экспериментальной микологии : справочник / Под ред. В. И. Билай. К. : Наук. думка, 1982. 549 c.

Кириленко Т. С. Атлас родов почвенных грибов. К. : Наук. думка, 1977. 128 c.

Микромицеты почв / Под ред. В. И. Билай. К. : Наук. думка, 1984. 264 c.

Литвинов М. А. Определитель микроскопических почвенных грибов. Ленинград : Наука, 1967. 303 c.

Билай В. И. Фузарии. К. : Наук. думка, 1977. 444 c.

Пидопличко Н. М. Грибы-паразиты культурных растений (Т. 2). К. : Наук. думка, 1977. 300 c.

Пидопличко Н. М. Грибы-паразиты культурных растений (Т. 1). К. : Наук. думка, 1977. 296 c.

Пидопличко Н. М. Грибы-паразиты культурных растений (Т. 3). К. : Наук. думка, 1978. 232 c.


Переглядів анотації: 272
Завантажень PDF: 116
Опубліковано
2020-07-07
Як цитувати
Копилов, Є. П., Павленко, А. А., Цехмістер, Г. В., & Кислинська, А. С. (2020). АНТАГОНІСТИЧНА АКТИВНІСТЬ НОВОГО ШТАМУ TRICHODERMA VIRIDE ТА ЙОГО ВПЛИВ НА УГРУПОВАННЯ МІКРОМІЦЕТІВ КОРЕНЕВОЇ ЗОНИ РОСЛИН КУКУРУДЗИ. Сільськогосподарська мікробіологія, 31, 16-25. https://doi.org/10.35868/1997-3004.31.16-25

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають