ОПТИМІЗАЦІЯ АЗОТНОГО МІНЕРАЛЬНОГО УДОБРЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗА ПОКАЗНИКАМИ ІНТЕНСИВНОСТІ ПРОЦЕСІВ АЗОТФІКСАЦІЇ ТА ДЕНІТРИФІКАЦІЇ

  • В.В. Волкогон Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН https://orcid.org/0000-0003-0675-1318
  • С. Б. Дімова Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН https://orcid.org/0000-0003-2440-6657
  • К. І. Волкогон Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН https://orcid.org/0000-0002-7156-4124
  • В. П. Горбань Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН https://orcid.org/0000-0002-6614-5056
  • Н. П. Штанько Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
  • Н. В. Луценко Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
  • В. П. Сидоренко Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
Ключові слова: мікробні препарати, горох, картопля, мінеральні добрива, емісія N2O, азотфіксація, екологічно допустимі норми мінеральних добрив

Анотація

Мета. Дослідити продуктивність процесу азотфіксації та втрати N-N2O за вирощу-вання картоплі і гороху на чорноземі вилуженому за різних мінеральних агрофонів і викори-стання мікробних препаратів; визначити компромісну в екологічному відношенні норму мінерального азоту, за якої емісійні втрати азотних сполук не будуть перевищувати надхо-дження в агроценози «біологічного» азоту. Методи. Польового досліду, газохроматографі-чні. Результати. Дослідження активності азотфіксації і емісії N2O in situ в агроценозах ка-ртоплі і гороху за використання різних норм мінеральних добрив та мікробних препаратів з наступними розрахунками параметрів надходження «біологічного» азоту і емісійних втрат елементу свідчать про можливість визначення умов (доз мінерального азоту), за яких дося-гається рівність прибуткової і непродуктивної витратної частин балансу азоту. Таку кіль-кість мінерального азоту можна вважати екологічно допустимою, її перевищення небажа-не через зменшення надходження «біологічного» азоту і зростання активності процесу денітрифікації. Для картоплі за вирощування на чорноземі вилуженому екологічно допусти-мою нормою азотних добрив слід вважати 80 кг/га, для гороху — 60 кг/га. Застосування мі-кробних препаратів у вирощуванні сільськогосподарських культур сприяє збільшенню діапа-зону екологічно допустимих норм мінерального азоту внаслідок формування умов, за яких ініційовані бактеризацією рослини потребують більшої кількості азотних сполук для забез-печення конструктивного метаболізму, що супроводжується, крім зростання активності азотфіксації, підвищенням засвоєння мінерального азоту з ґрунту. Водночас зменшується активність біологічної денітрифікації. За отриманими показниками розроблено модель оп-тимізації азотного мінерального удобрення сільськогосподарських культур. Висновки. Еко-логічно допустимі норми мінерального азотного удобрення сільськогосподарських культур доцільно визначати за показниками продуктивності процесу азотфіксації та втрат N-N2O.
Водночас емісійні втрати азотних сполук не повинні перевищувати рівні надходження в аг-роценози біологічно зв’язаного азоту.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

1. Naukovo-metodychni rekomendatsiyi z optymizatsiyi mineralnoho zhyvlennya silskohospodarskykh kultur ta stratehiyi udobrennya [Scientific and methodological recommendations for optimization of mineral nutrition of crops and fertilizer strategy]. 2004. Kyiv [in Ukrainian].
2. Sozinov, O. O., Kozlov, M. V., Lapa, M. A., Tarariko, Yu. O., Palapa, N. V., & Tsvei, Ya. P. (1996). Ahroekolohichni osnovy ratsionalnoho vykorystannya dobryv [Agroecological basis for the rational use of fertilizers]. Ahroekolohiya i biotekhnolohiya — Agroecology and biotechnology, Kyiv: Ahrarna nauka [in Ukrainian].
3. Melnichuk, D., Hoffman, J., & Horodny, M. (Eds.). (2004). Yakist gruntiv ta suchasni stratehiyi udobrennya [Soils quality and today fertilization strategies]. Kyiv: Aristej [in Ukrainian].
4. Bashkin, V. I. (1987). Agrogeokhimiya azota [Nitrogen agrogeochemistry] Pushchino: Izd. AN SSSR [in Russian].
5. Korenkov, D. A. (1990). Voprosy agrokhimii azota i ekologiya [Questions nitrogen agrochemistry and ecology]. Agrokhimiya — Agrochemistry, 11, 28–37 [in Russian].
6. Umarov, M., Shabaev, V., Smolin, V., & Aseeva, O. (1985). Incorporation of «biological» nitrogen by nonlegumenous plants during associative N2-Fixation. IX Int. Symp. Soil Biol. and conservation of the Biosphere. Pap. Sorpon.
7. Ladha, J. K., Tiror, A. C., Caldo, G., & Watanabe, I. (1986). Rice-plant-associated N2-fixation as affected by genotype, in organic N fertilizer and organic manure. Transaction of XIII Congr. Int. Soc. Soil Sci. Hamburg.
8. Volkogon, V. (2013). Biologicheskaya transformatsiya azota [Biological nitrogen transformation]. Palmarium Academic publishing [in Russian].
9. Vyznachennja fiziologichno (ekologichno) docilnyh doz mineralnogo azotu v tehnologijah vyroshhuvannja silskogospodarskyh kultur: naukovo-metodychni rekomendacii (2010). [Determination of physiologically (ecologically) expedient doses of mineral nitrogen in technologies of cultivation of crops: scientific and methodical recommendations]. Kyiv: ISGM UAAN [in Ukrainian].
10. Hutchinson, G. L., Livingston, G. P., Healy, R. W., & Striegl, R. G. (2000). Chamber measurement of surface atmosphere trace gas interfacial layer, and source/sink properties. J. Geophysical Research., 105(D7), 8865–8875. https:/doi.org/10.1029/1999JD901204.
11. Kusa K., Sawamoto T., Hu R., & Hatano R. (2008). Comparison of the closed-chamber and gas concentration gradient methods for measurement of CO2and N2O fluxes in two upland field soils. Soil Sci. Plant Nutr., 54(5), 777–785. https://doi.org/10.1111/j.1747-0765.2008.00292.x
12. Zviagintsev, D. G. (1991). Metody pochvennoy mikrobiologii i biokhimii [Methods of soil microbiology and biochemistry]. Moskva: MGU [in Russian].
13. Volkogon, V. V. (2010). Eksperymentalna gruntova mikrobiolohiya [Experimental soil microbiology]. Kyiv: Ahrarna nauka [in Ukrainian].
14. Hardy, R. W. F., Holsten, R. D., Jackson, E. K., & Burris, R. S. (1968). The acetylene-ethylene assay for N2-fixation: laboratory and field evolution. Plant Physiol., 43, 1185–1207. https://doi.org/10.1104/pp.43.8.1185
15. Lin, W., Okon, Y., & Yardy, R.W.R.F. (1983). Enhauced mineral uptake by Zea mays and Sorghum bicolor roots inoculated with Azospirillum brasilense. Appl. Environ. Microbiol., 45 (6), 1775–1779.
16. Volkogon, V. V., Dimova, S. B., Volkogon, K. I., Borulko, R. O., & Berdnikov, O. M. (2010). Vplyv mikrobnykh preparativ na zasvoyennya kulturnymy roslynamy pozhyvnykh rechovyn [Influence of microbial preparations on the absorption of nutrients by cultivated plants]. Visnyk ahrarnoyi nauky — Bulletin of agrarian science, 5, 25–28 [in Ukrainian].

Переглядів анотації: 194
Завантажень PDF: 151
Опубліковано
2019-12-03
Як цитувати
Волкогон, В., Дімова, С. Б., Волкогон, К. І., Горбань, В. П., Штанько , Н. П., Луценко, Н. В., & Сидоренко , В. П. (2019). ОПТИМІЗАЦІЯ АЗОТНОГО МІНЕРАЛЬНОГО УДОБРЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗА ПОКАЗНИКАМИ ІНТЕНСИВНОСТІ ПРОЦЕСІВ АЗОТФІКСАЦІЇ ТА ДЕНІТРИФІКАЦІЇ. Сільськогосподарська мікробіологія, 30, 3-12. https://doi.org/10.35868/1997-3004.30.3-12

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 3 4 > >>